Блискавка являє собою одне з наймогутніших природніх явищ, яке людство й до сьогодні не змогло приборкати. Від первісного поклоніння наших предків могутньому богу Перуну, людство вперто боронить свої гніздечка від грізних проявів атмосферної електрики.
Як же проявляється небезпека блискавки?
Доки світить сонечко, висхідні потоки повітря “накачують” хмару електричними зарядами. Виникненню блискавки передує суттєве підвищення напруженості електричного поля, яке відчувають і живі істоти, і домашні електронні прилади.
Накопичені заряди згубно впливають на людей і тварин — з цієї причини природа затихає перед грозою, все живе ховається у шпари, дупла, кущі та печери. А бідні безногі електронні прилади подають своїм господарям сигнали — хриплять, збоять, капризують.

Аж грянув грім. Розряд блискавки є найбільш небезпечним імпульсним електричним явищем, здатним серйозно зашкодити нормальній роботі електричних/електронних пристроїв. Струм тут становить до кількох сотень кілоампер, температура каналу — 20000...30000ºС, а швидкість його просування — до 100 тисяч км/с. Від каналу блискавки, зі швидкістю світла, розповсюджується потужне імпульсне електромагнітне поле. У всіх провідних частинах, які знаходяться поблизу (1,5...2 км) від місця удару блискавки у заземлений предмет, індукуються мікросекундні імпульси напруги/струму. Індуковані імпульси можуть у 10-30 разів перевищувати робочі параметри ліній (особливо низьковольтних, інформаційниї). Вони здатні пошкодити будь-яку апаратуру.
Цікавинка: на підставі експерементальних даних з полігона у Флориді, доведено, що жилами екранованого кабеля, закопаного на 0,9м у землю, протікає імпульс струму 2,5А від близького удару блискавки (близько 200м.), при цьому струм в екрані — 150А!
А що ж відбувається в наших оголених проводах енергопостачання???

Якщо Ви живете в Україні, то мінімум 60 годин в році Ви проводите у грозовий час, а в зонах місцевих гроз (особливо в районі Карпат та Київі) більше 100 годин в році. Це значить, що біля кожного жителя України блискавка бабахає в землю на віддалі до 500 метрів не менше 5 разів на рік, а для Карпат, Києва та інших місцевих зон — більше 9 разів на рік.

Цікавинка: сусідство високої споруди, у яку значно частіше влучатиме блискавка, не стільки захищає обєкт, скільки змушує додатково захищати мережі від небезпечних імпульсів, індукованих блискавкою.

Чи придумало людство для свого захисту за довгі віки щось краще за молитву? Багато чого. Але в Україні використовується лише пасивний енергозахист типу громовідводів. Тому кожен з нас повинен захищати свої прилади самостійно і якомога ближче до апаратури. І саме тому у своєму асортименті Lucom® має доступні та ефективні засоби захисту офісної та домашньої техніки:
- 75.05.1318 - 10-ти портовий подовжувач із захистом від перенапруги
- 75.05.1282 - 9-ти портовий подовжувач із захистом від перенапруги
- 75.05.1270 - Розетковий адаптер із захистом від перенапруги
Ці пристрої блискавично захищають від перенапруги і цим рятують життя Вашим електронним улюбленцям.

Так просто і безпечно!


П.С. Пару слів про електриків. Тут ми ділимось з Вами нашим особистим досвідом за 30 років нашої праці. Ми прийшли до шокуючого висновку, що головний ворог побутової та офісної техніки не блискавка, а електрики-дилетанти, або прості люди, які вбили собі в голову, що вони самотужки виконають роботу професійного електрика. Побутова техніка не має вбудованого захисту від перепадів напруги, але розрахована на роботу від 100 В до 240 В. Непрофесійні електрики самостіно втручаються у щитки розподілу напруги. Більшість з них навіть не здогадуються, що до щитка підходить 380В, а в квартиру повинно потрапити 220В. Це незнання і є основною причиною потрапляння високої напруги на Ваші побутові та офісні прилади. А вони ж беззахисні.... А додайте сюди розриви магістрального кабелю та перепади напруг, які в наш час стали постійним елементом нашого життя. І в тих випадках наші вироби захистять Вашу техніку.